-
1 show
In1) показ, демонстрація, демонструванняto make a show of smth. — демонструвати щось; виставляти щось напоказ
2) виставка3) пишна процесія4) видовище; спектакль, виставаto put up a good show — а) добре поставити спектакль; б) домогтися добрих результатів
5) кіносеанс6) спорт. виступ7) авіаційне свято; показові польоти літаків8) вечірка; прийом; банкет9) картина; видовище10) зовнішній вигляд; видимістьthe show of things — зовнішній вигляд, зовнішня оболонка речей
for show — для годиться, про людське око
in show — за (зовнішнім) виглядом
11) філос. явище, зовнішня форма12) показна пишнота (парадність); зовнішня ефектність13) розм. справа; організаціяto manage (to boss, to run) the whole show — верховодити усією справою
14) розм. можливість, шанс15) сліди, ознаки наявності16) спорт. третє місце, одно з трьох перших місць17) військ., розм. бій, операціяto put up a show — битися, боротися
show business — театральний бізнес; шоу-бізнес
show ring — а) вивідний круг (для показу тварин); б) конкурне поле
good show! — чудово!, здорово!
to vote by (a) show of hands — голосувати підняттям руки
to give the (whole) show away — проговоритися
to steal the show — опинитися в центрі уваги; перевершити усіх
IIv (past showed; p.p. shown)1) показувати2) з'являтися3) подавати (приклад)to show smb. the way — а) показувати комусь дорогу; б) подавати приклад комусь
4) пояснювати, роз'яснювати, учитиto show smb. the way to do smth. — показувати (пояснювати) комусь, як треба робити щось
5) виставляти, експонувати, демонструвати6) зображувати; відтворювати7) грати, показувати спектакль8) спорт. виступати на рингу (бокс)9) виявляти, з'ясовувати, викриватиto show smb. favour — робити комусь послугу
11) відтіняти, вирізняти12) бути видним (помітним), вирізнятися13) з'являтися, бувати (на людях)he showed himself in public places to quiet rumours that he was ill — він почав бувати в громадських місцях, щоб покінчити з чутками про свою хворобу
15) спорт. зайняти третє місце (одно з перших трьох місць)16) пред'являти (документ)18) проводжати, супроводжуватиto show smb. to the door — провести когось до дверей
show forth — оголошувати, публікувати
show in — проводжати в (усередину), уводити, заводити (у приміщення)
show off — розм. а) вирізняти, відтіняти; б) виставляти у вигідному світлі
show out — а) проводжати до дверей; виводити назовні (з приміщення); б) випроваджувати; в) відтіняти, вирізняти; подавати у вигідному світлі
show over, show round — супроводжувати (під час огляду)
show up — а) викривати, розкривати; б) виявлятися; в) вимальовуватися, виділятися; г) вигідно вирізнятися; д) приходити, з'являтися; є) бувати у товаристві, з'являтися (на людях); є) приходити на побачення; ж) доносити, ябедничати
to show the door — показати на двері, вигнати
to show a sign — а) подати знак; б) бібл. творити чудо
to show smb. London — шк розм. перевернути когось стовбула
* * *I n1) показ, демонстрація2) виставкаtravelling show — бродячий звіринець; бродячий цирк, балаган; пишна процесія
3) видовище, спектакль, виставаfairy show — феєрія; шоу, естрадна вистава; радіо, тб. передача; кіносеанс; cпopт. виступ; авіаційне свято; показові польоти
4) вечір, прийом, банкет, торжество5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина6) зовнішній вигляд; видимість7) показна сторона; зовнішній ефект8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція9) прояв, ознака10) cл. можливість, шанс11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)13) фiзioл. води ( перепологові)II a III v(showed [-d]; shown, showed)1) показувати; показуватися, з'являтися3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)4) зображувати6) виявляти, встановлювати7) проявляти, виявляти8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)10) виглядати, здаватися, мати вигляд11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)12) пред'являти ( документ)13) показувати, відмічати ( про прилад)the amount shown on the meter — показання лічильника
14) юp. надавати ( докази)16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони -
2 inanity
n1) пустота; беззмістовність, порожнеча; легковажність2) звич. pl дурість, безглуздість3) безглузде зауваження; марна справа* * *[i'nʒniti]n1) порожнеча; беззмістовність; легковажність; поверховість2) pl дурість, безглуздість3) дурне зауваження; пуста справа -
3 ший
1. річ, справа, явище; бӱйӱк ший велике діло СК; дӱнйа тӱрлӱ шийлер різноманітні явища Г.2. речі, одяг, білизна; йамавлу ший латаний одяг СМ; ший вала- / йув- прати білизну П / У.3. тканина; ший хушах пояс, пас із тканини СБ; халын ший товста тканина СМ.4. щось, щонебудь; айтмаға энди халмады ший уже не лишилося нічого, про що можна було говорити СБ; олмайан ший щось небувале СГ; бизим сувармаға ший йохтур у нас поливати нічим У; варыйсын она бир шийе ідеш до нього по що-небудь СГ; авара ший щось погане, зло СЛ; белалы ший морока К; җыйай бир картуз ший — бӱрӱльд'ен збирає картуз того — ожини У; сизе т'етирдим бир талай ший я вам принесу чимало Г; бир ший що-небудь ВН; бир ший болған щось сталося П; бир ший дэ айтма нічого не кажи Г; хазахчаз бир ший да по-російськи нічого У; бир шийсиз без нічого ВН; нафле ший марна справа СГ; баба чох ший сӧлер эди бизе батько нам багато чого розповідав СЛ; нас ший ӧле бу колхоз шийи, малы — наз ӧле тутуп чаре? що це таке — оце колгоспне майно, худобу — як можна отак хапати? К; эр бир ший азир усе готово П; пор. шей, ши. -
4 fungo
n; амер.; сл.1) бейсбольна битка ( fungo stick); удар по м'ячу, який летить (особл. для практики)2) помилка, промах; марна справа -
5 fungo
n; амер.; сл.1) бейсбольна битка ( fungo stick); удар по м'ячу, який летить (особл. для практики)2) помилка, промах; марна справа -
6 нафеле
О, нафиле СГ, М, нафле У, Г, К, СГ даремний, задарма, марно, даремне; нафиле йердэ даремно СГ, М; нафле алдырвіддати задарма, втратити У; нафле лаф порожні слова СГ; нафле ший даремна, марна справа СГ. -
7 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
8 hopeless
adj1) безнадійний; безвихіднийhopeless struggle — безнадійна (марна) боротьба
to be hopeless for the future — зневіритися у майбутньому, безнадійно дивитися на майбутнє
3) невиправний (про людину)* * *a1) безнадійний; безвихідний2) (of, about, for) який втратив усяку надію3) невиправний4) безглуздий; марний -
9 labour
1. n1) працяsurplus labour — політ, ек. додаткова праця
2) робота, завдання, задача, зусилля3) pl життєві турботи; знегоди4) робітники, робітничий класskilled (unskilled) labour — кваліфіковані (некваліфіковані) робітники
5) пологові муки; пологи, роди6) заст. результат праціlabour company — військ. робоча рота
labour detail — військ. а) робоча команда; б) наряд на роботу
labour hours — робочий час; години праці
L. leader — а) лейбористський лідер; б) керівник тред-юніону
labour of love — а) безкорислива праця; б) улюблена справа
lost labour — марна праця, марні зусилля
L. Party — лейбористська партія
2. v1) працювати; трудитися2) докладати зусиль; добиватися, домагатися; прагнути3) просуватися уперед через силу (з трудом)4) старанно опрацьовувати; докладно розглядати; вдаватися в подробиці5) заст. зазнавати пологових мук, народжувати6) бути в скрутному становищі (у тривозі)7) заст. обробляти (землю)8) мор. зазнавати хитавиціto labour under a delusion (a mistake, a misapprehension) — помилятися
* * *I n1) праця; труд2) робота, завдання; задача ( важка); pl життєві справи, турботи; негоди3) робітничий клас; робітники; працівники; робоча сила4) (Labour) лейбористська партія5) надмірне зусилля; утрудненість6) пологи7) icт. продукт або результат праціII aлейбористський, трудовийIII v1) трудитися, ( важко) працювати2) ( for) докладати зусиль, домагатися, прагнути3) просуватися з трудом; мop. зазнавати сильної хитави ("болтанки")4) ретельно, копітко розробляти; розглядати докладно, у всіх деталях ( питання)5) ( under) бути в скрутному становищі, страждати ( від чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь); зазнавати ( чого-небудь)6) мучитися пологами, родити7) icт.; пoeт. обробляти ( землю)
См. также в других словарях:
Марна река во Франции — (Marne, лат. Matrona) правый и наибольший приток Сены; начало на нагорье (380 м), в дпт. Верхней М., 494 км длины, устье при Шарантоне, 2 км выше Парижа. Притоки справа: Роньон, Орнен с Со; слева: Блез, Коль, Сомма Суд, Пти Марен и Гран Морен.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Марна (р.) — (Marne, лат. Matrona) правый и наибольший приток Сены; начало на нагорье (380 м), в дпт. Верхней М., 494 км длины, устье при Шарантоне, 2 км выше Парижа. Притоки справа: Роньон, Орнен с Со; слева: Блез, Коль, Сомма Суд, Пти Марен и Гран Морен.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
леда — Леда: будь який, найменший; може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, знецінення: леда марниця яка небудь дрібна справа, марна справа; леда хто будь хто, хто небудь; леда що що… … Толковый украинский словарь
марний — I м арний а, е. 1) Який не приносить очікуваних наслідків, не досягає мети; даремний (у 1, 2 знач.). || Який не приносить користі. || Який не справджується. Марна справа. 2) Який не має істотного значення; незначний, пустий. 3) Який не має… … Український тлумачний словник
Германия — ГЕРМАНІЯ. I. Общія военно статист. и географ. данныя. Г. занимаетъ площадь въ 540.778 кв. клм. На в. граничитъ съ Россіей (1.184 клм.), на ю. съ Австро Венгріей (2.318) и Швейцаріей (333), на з. съ Франціей (405), Люксембургомъ (208), Бельгіей… … Военная энциклопедия
Франция — (France) Французская Республика (République Française). I. Общие сведения Ф. государство в Западной Европе. На С. территория Ф. омывается Северным морем, проливами Па де Кале и Ла Манш, на З. Бискайским заливом… … Большая советская энциклопедия
Франция — I (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Франция* — (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на востоке… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
СЕНА — река, впадает в пролив Ла Манш; Франция. В др. рим. источниках I в. до н. э. I в. н. э. Sequana; 593 г. Siguna; 641г. Sigona; 1146г. Secana; 1273 г. Seinne; совр. Seine, русск. традиц. Сена. Название неясно. Предположительно допускается… … Географическая энциклопедия
Ньевр — Nièvre Информация … Википедия
Битва при Сен-Кантене (1914) — Битва при Сен Кантене Первая мировая война Дата 29 30 августа 1914 Место Франция, Сен Кантен … Википедия